Я утром очень долго ждал,
Когда ты встанешь вновь,
Я говорить с тобой желал,
Явить Свою любовь.
Но ты проснулся и ушёл,
Мне слова не сказав;
И мимо ты опять прошёл,
Весь занятый, в трудах.
А Я хотел благословить
Тебя на этот день,
Тебе хотел Я послужить,
Но тебе снова лень...
С тобой на службу Я пошёл,
И ты вдруг застонал...
Ко Мне ты с просьбой не пришёл,
Мне всё не рассказал.
А Я был рядом, ожидал,
Утешить мог тебя!
Но ты молчал, опять молчал.
А я всё ждал, любя...
Весь этот день ты промолчал...
Когда обед пришёл,
Ты Мне "спасибо" не сказал,
И ужин так прошёл...
Как я скучаю по тебе,
Поговорим вдвоём!
Я призывал: "Приди ко Мне!"
А ты сказал: "Потом..."
Потом ты спать лёг...
Я опять остался в стороне.
Я, твой Спаситель, Друг и Бог,
Скучаю по тебе!
Я буду снова ждать утра,
Быть может, ты придёшь...
Я снова рядом, жду, когда
Меня ты позовёшь!
Аминь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Осень - Олег Хуснутдинов Осень, дружок, за порогом у нас... Так хочется любить и быть любимым...мы дарим стихи теплу и солнечным дням перед долгой - долгой зимой, снежными лихолетьями и завывающими долгими морозными вечерами... осень, дружок, за порогом у нас...
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
