Піднімалась на гору,
Молилась і падала,
Назбирала в долоні
Краплинки роси…
І Отець доторкнувся
До серця розрадою:
“Ти прийшла… Я щасливий!
Чого хочеш, проси!”
Розгубилась… Просити сили,
Розуміння, здоров’я, краси?!
А Батьківські очі любили
І уста усміхались: проси!
Отче мій! Твоє серце відкрите,
Джерело життя й доброти!
Научи мене, Тату, любити,
Так любити, як любиш Ти!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Так, сестричко, в цьому весь сенс нашого християнського життя - навчитися любити, як любить Він. Амінь. Чудово, як завжди! Тільки якась ще не відроджена любов"ю Христовою душа понаставляла поганих оцінок. Галя, дивись на всі ці 1,3 і бач у них лише 5 з плюсом. Я щиро говорю. Ми з мамою моєю в захваті від твоїх віршів. Мама каже :"Ой, яка умнічка!" Будь благословенна! Комментарий автора: Надійко!!! Сестричко!!! Щиро дякую тобі за підтримку!!! Я повністю довіряю Богові!!! І ні на кого не ображаюсь, адже ВІН САМ знає серця і помисли всіх людей...
Юлія Мельничук
2010-12-10 22:07:16
Дуже гарно!Благословінь! Комментарий автора: Дуже дякую за Вашу увагу до моїх віршів.
Будьте благословенні!!!
Четверостишия и двухстишие - Наташа Дивак Иногда, Бог даёт мне очень короткие фразы, но они очень личные и в тот момент необходимые. Эти четверостишия были написаны в разное время, но я верю, что каждый найдёт что-то своё.
Крик души : Церковное откровение, или Зачем гадить себе в душу? - Виктория П. Статья - это действительно крик души...Ведь невероятно тяжело смотреть, как рушится недостроенная церковь, которую поситители местных забегаловок превратили в уборную... Неужели человеческая совесть и элементарное чувство совести и стыда, даже внутреннего страха позволяет делать кощуственные поступки?
А церковь все ждет своего спасителя...
(На фото- храм, в котором проводятся богослужения, на заднем плане за колоколами - видна недостроенная церковь).